Народився в с. Кучинівка Чернігівської обл. Зазнавав переслідувань радянської влади. 1 липня 1972 року судова колегія з кримінальних справ Чернігівського обласного суду у закритому судовому засіданні розглянула справу звинувачуваного Тереховича Леоніда Никифоровича по ст. 187-1 КК УРСР. Ось витяг з вироку:
«Терехович Л. Н., проживая в с. Кучиновка Щорского района, на протяжении 1971 — 1972 годов систематически слушал антисоветские передачи зарубежных радиостанций, встал на путь изготовления и распространения писем и стихотворений, в которых содержатся заведомо ложные измышления, порочащие Советский государственный и общественный строй". Кілька разів був ув’язнений.
"...Страшно і моторошно стає від цих казенно-казуїстичних рядків вироку i мимоволі думаєш: невже це справді було з нами, з країною? І не в криваво-страшні сталінські роки, а в недавні брежнівські, тиха і порівняно сита застiйнiсть яких і досі у декого викликає ностальгiчну нудьгу. А для поета це був початок хресного ходу на Голгофу. До цих двох років було і п’ять, і ще два роки, були психушки, ЛТП... З табору в табір, з етапу на етап, з нар на нари, як перекотиполе..."

Посмертно – у 1993 р. в Чернігові вийшла перша – і єдина поки що –збірка віршів "Свідомо став на муку". Писав російською та українською.
Підготувала Василина Іванина
........