Почавши говорити про себе, ставлю крапку, бо не вистачить й життя, щоб одягнути вічне в тісні слова. Залишаю мовчання, в якому можна усе знайти, побачити чудову країну буття, послухати музику душі, відчути дотик гарячого серця...