Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Лесь Коваль (1989)
"Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що пише вірші. Деякі з них - як на мене - путящі."

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Переглядів сторінки автора: 206
Дата реєстрації: 2026-01-19 13:33:50
Веб сторінка: https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1005235
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 10:19
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Дихаю

/гі́рка за домом: юрба дітвори/
зараз - мала, в дитячій уяві
тоді - вертикальний обрив!
сніг намітає, сани з гори,
як на трампліні, злітають на ямі,
вниз головою до яблунь кривих -
ще тільки 10-ть: дзвінко сміюся
...
(хоч я і носа розбив)

/літні зелені карпатські стежки/
перші мозо́лі, збиті коліна,
дух розпирає, несе́м казанки,
мрії легкі і важкі рюкзаки,
біля наметів тріскочуть поліна,
чай із ялиці і а́фин пʼянких -
вже цілих 20-ть: найщасливіший
...
(хоч на ногах синяки)

/за Світлодарськом: розвідоперація/
"Дуже! сильно! пахне "Гвоздиками" -
крики в ефірі по радіостанції,
перший артобстріл - ініціація,
ноги у росах між травами дикими,
пил вперемішку із листям акацій -
ще 27-м: я уперше помер
...
(хоч була вдала евакуація)

/шлях до Херсону: Високопілля/
звільнена пустка, світ НЕжиття,
плачемо ми, плачуть і звільнені,
вдячні і маки - душі розстріляних,
лине перчатка у ягід китя́г,
запахи літа, нив незасіяних -
вже 35-ть: я ще дихаю...
...
(хоч і в могилі застряг)