Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Садкова (1956)

Інфо
* Народний рейтинг 4.599 / 5.46
* Рейтинг "Майстерень": 4.599 / 5.46
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Переглядів сторінки автора: 3961
Дата реєстрації: 2026-07-18 20:08:21
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.11.19 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Членкиня НСПУ та Творчої асоціації літераторів «Слобожанщина».
Авторка поетичних і прозових книжок.
Публікувалася в часописах «Українська літературна газета», «Березіль», «Світло Спілкування», «Склянка часу» та інших.
Лавреатка літературних премій імені Михайла Петренка, Валерія Замєсова та «Мерефа козацька».


Найновіший твір
Ната
ЗДОГАДАЛАСЯ
Засмутилась доня Ната,
що на зріст ще малувата.

От би вирости чимдуж —
більше бачила б довкруж.

Нагодився саме тато,
посадив на плечі Нату.

— Роздивляйся, — каже, — все.
Доню високо несе.

— О-о-о! Щоб бачити багато,
треба мати поруч тата!


«УТІК»
Був кумедний сніговик,
та чомусь учора зник.

Скособочився спочатку,
наполохав цим дівчатко.

А сьогодні взагалі —
купка снігу на землі.

— Де подівся сніговик?
Весь куток до нього звик.

— До Лапландії подався,
тато донечці «признався», —
бо у нас уже весна.
Сніг розтоплює вона.

БОРЩИК
— Доню, донечко рідненька,
чом ти плакала, маленька?

— Я зварить хотіла борщик...
неодмінно повний горщик...
Добре все велось допоки
не зазнала я мороки
із цибулею тією.
Чистити лишень до неї —
вона — слізки відбирати,
той побігла я із хати.

Усміхнулась мама доні,
очка витерла червоні.

— Цибулинку, ось ходімо,
будем чистити в воді ми.

2017