Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Потьомкін (1937)

Інфо
* Народний рейтинг 5.025 / 5.6
* Рейтинг "Майстерень": 5.205 / 5.84
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Переглядів сторінки автора: 178254
Дата реєстрації: 2011-02-19 19:53:39
Звідки: Єрусалим,
У кого навчаюсь: Моїм літературним наставником і першочитачем був незабутній Григорій Порфирович Кочур
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.06.15 23:39
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився в селі Грищенці на Канівщині 1937 року. Виховувався в Заворицькому дитячому будинку. Закінчив педучилище та Київський держуніверситет.
Працював у різних видавництвах та в журналі "Старт".
З лютого 1991 року - в Єрусалимі.
Видав власним коштом такі книги: "Запорожець за Йорданом"(2007)- 770 івритських прислів'їв, приказок та крилатих висловів з їхніми українськими відповідниками,"Заплутавшись у гомоні століть" (2009)- вірші, переспіви, переклади, яку в перекладі Антона Паперного видано цього року.
Лауреат літературних премій імені Урі Цві Грінберга та Івана Кошелівця.

Найновіший твір
Тарфонові помістя

Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа вирішив багатиря провчити:
«Два помістя на продаж пропонують,
Ти не проти, щоб я їх відкупив для тебе?»
«Та що ви! З радістю!»- і подає раббі гроші.
А поякімсь часі питає: «Де ж ті помістя?»
Бере за руку Тарфона раббі і мовчки веде в школу.
Як увійшли, просить Аківа дати щось із Псалмів.
«Широкою рукою роздавав він бідним»,-
Читає котрийсь з учнів, а як дійшов до рядків:
«Правда його пребуде хай навіки!»,
Раббі обвів рукою класс і каже Тарфонові:
«Оце ті два помістя, що я добув тобі, як і обіцяв!»
Мов підмінили скупердяя. Обіймає раббі:
«Учителю в Торі, наставнику в житті,
Віднині я щедрішим стану на отакі, як це, помістя!»