Мокій Ка
Маркіяна Рай
Гриць Янківська
Basiliscusbasiliscus@ukr.net


І здається мені...
Так, – здається мені!
Все здається мені, що так,
саме так на струні стрійні звуки
і звій-іній так на стіні...
Ійон!
Чи здається мені, а чи ні? А чи ні? –
Саме так помирає поезія!



ПОЕЗІЇ
ІСТЕРІЯ. САД ДУШІ

I. ЖОДНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ
- Заклики. Світ чарівний
- Стяг. Сірникові люди

II. БІГОМ ВАСИЛІСКА
- Спалахи. Скрашуючи тишу
- Едельвейси. Де дві дороги сходяться в одну
- Пісня пропащої. Випускаючи тіні з очей
- Орієнтири. Тихим голосом пересторог

III. ПАМОРОЗОПОЕЗІЯ
- Бузковий смичок
- Дорога до серця
- Поквіття й сон



ПРОЗА
ЗІ СТУЛЕНИМ РОТОМ

І. Хтось пролив щастя
II. Сліди дів