Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Роксолана Вірлан (1971)

Інфо
* Народний рейтинг -
* Рейтинг "Майстерень": -
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Переглядів сторінки автора: 177247
Дата реєстрації: 2011-11-11 06:03:46
Звідки: Louisville
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 16:42
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити безсмертну, золочену кров -
але ти: химородний, голодний, нестримний, химерний...
чесно викритий з пітьми мечами й сонцями Таро.

Непокірний лулу, ти кому мене в жертву приносив -
свому Богу, що є мені братом за рівнем висот?
Чи мав право торкатися вільно, влітати у коси,
чи мав дозвіл урватись до знань употаєних сот.

Сім разів тебе в'бю... воскрешу і уб'ю знов, і знову -
за вінчання те - чорне, за шпилі жорстоких торкань.
Налетять із безсонячних плес - нерозгадані сови,
зазвучить над тобою невдосвіта писаний кант.

я народжу для тебе сто Демонів з яскрою в лобі
щоби холодно й довго світили в твою глибину...
я не та, хто ти думав, а думав: що просто - немовби -
зачіпаю чутливістю дикою вспалу струну.

Вся Вселенна гуде й зоретрусить. Зміїсте сичання,
вже ось - ось, досягне - до твоїх - перелавлених жерл...
та крилом ледвесилим я й досі тебе захищаю -
від самої від себе...бо ікло нагострене вже.