Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Клименко Петро Петро (1963)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Переглядів сторінки автора: 14519
Дата реєстрації: 2015-08-28 15:39:11
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.10.03 09:45
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Іде війна
Я намалюю вам війну,
Не з боку, а з середини…
Не з фільмів гамірно-дурну,
А ту, яку не згледіли.

Бійцям війна іде ногами –
Окопи, тиснява, багнюка,
Листи до дівчини, до мами,
Що тут стріля ота падлюка…

Комбат і взводний – найрідніші -
У них в руках твоє життя,
А спогади - лиш наймиліші
І роздуми, і каяття…

Все що зробив – як на долоні:
Як ріс, навчався, з ким дружив,
Всі прорахунки, дні солоні,
Про те, кому щось завинив.

Душа чистішає і люди
Війна – могутній автоклав,
Як в переддень страшного суду,
Погане, добре – все згадав.

Коли закінчиться війна,
Ті, що пройшли її горнило,
За смерть питатимуть сповна –
У них уже своє мірило!

У офіцерів і комбатів
Теж є багато запитань
Не про харчі та кількість танків,
А де та грань – де правди грань?

Хто заробив на цій війні?
Хто розпочав і хто підтримав?
Життя дітей - своїх синів,
Життя Донбасу, доля Криму?

Хто має за все це відповідати,
Хто заслужив пекельні муки?
Бо якщо зараз не спитати –
Знов розпочнуть війну гадюки.

Питань багато…
Відповідь одна –
Іде війна.
Йде поки що війна.
22.06.2015