Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Переглядів сторінки автора: 17020
Дата реєстрації: 2025-04-24 09:19:59
У кого навчаюсь: Микола Холодний, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Олександр Олесь, Олег Ольжич, Борис Олійник.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.07.28 16:49
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 23 серпня 1983 року в Дніпропетровську (нині Дніпро). Навчався у середній школі N° 92 у 1990 - 2000 роках. Брав участь у шкільних олімпіадах з історії та географії. Грав у районних іграх "Що? Де? Коли?" серед юніорів. У 2001 - 2006 роках навчався у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за спеціальністю "Історія". У 2006 - 2016 роках працював в Музеї історії міста Дніпродзержинська, на посаді наукового співробітника та старшого наукового співробітника. Вірші пише з 12 років. З 2007 року пише публіцистичні статті з історії України. У 2015 році написав перший прозовий твір.

Вікіпедист відомий під ніком Moredajn.

Найновіший твір
Нескучний сад



Нескучний сад, печальний сад
згоріло в нім спасіння
Радянського Союзу.
І народився я
серед його руїн
Радянська Україна
Советская Россия
пішли у небуття.
В кустарно зробленім метро
повідомляло радіо мені
про кінець Ізраїлю.
Я бачив жах посеред дня
Я бачив жах посеред ночі.
Красний Іван хитав мости
трусили нашу хату рукотворні землетруси.
Дідусь мій знав, бо бачив дещо,
одначе бачив він не все.
Квартали поділилися на банди
і кожна банда була держава у собі.
Варфоломіївськії ночі
зродили Варфоломіївськії дні.
На Першотравневій площі
горіла мудрість світу
і попіл Біблії й Корану
з'єднавсь із попелом Бгагавад - гіти.
"Троянда світу" українська
згоріла теж у вогні тім,
а потім заживо горіли люди
мій біль то до кінця життя...

Змагає голод у тилу
однак не голодують мої криси.
Я все одно її знайду
хоч проти мене усі біси.
Я знаю істину. Одну.
Посеред блядських України зрад
стоїть знеможений - непереможний
Донбас. Український наших днів Сталінград.


22 липня 2026 року.

село Кочережки. Західний Донбас.