Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Артур Сіренко (1965)

Інфо
* Народний рейтинг 4.630 / 5.17
* Рейтинг "Майстерень": 4.743 / 5.44
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Переглядів сторінки автора: 215969
Дата реєстрації: 2010-03-01 02:20:19
Звідки: Станіславів
Школа та стилі: хокку, танка, постмодернізм
У кого навчаюсь: Мацуо Басьо
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.11.12 22:38
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Сам я родом з міста Сніжного, що нині під окупацією. Доля носила мене різними містами і країнами. Для себе бачу важливим (може найголовнішим) творіння тексту. Моє життя це, зрештою, теж текст. Весною 2014 року, коли почалась війна проти нашої країни пішов добровольцем в українську армію. Командував артилерійським взводом, отримав звання капітана. Про нинішню війну написав цілу книгу, назвав її "Книга руїн".

Найновіший твір
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетворюються на поля,
Де глиняні чубасті жайвори
Віщують пришестя Великого Пана,
Що розгадує таємниці пітьми,
Наче то не пітьма, а в’язка глина,
З якої зроблять цеглини буття.
Легковажні дерева -
Їм рости, а мені мріяти,
Їм зеленіти, а мені згадувати.
Які ж ви всі лагідні —
Зелені свідки минулого:
Годі боятися: сокири давно заіржавлені,
Дроворуби всі на цибулі схиблені:
Хто роздягає, а хто єхидствує
Про джерело дзвону бронзового -
Доба, бачите, олова та стріл гострих
Колесом котиться між ярами
надмірними,
Де з кожної порожнечі зробили глек,
А кожну хату спалили гризуни-потопельники.