Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Кузів (1963)
Аналізую кожен крок, як в шахах,А душу виливаю у рядках.Ціную гумор, чесність без прикрас,І не марную на підступних час.Не люблю ябід, пліток і брехні,Лиш справжні люди дорогі мені.


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Переглядів сторінки автора: 2289
Дата реєстрації: 2026-06-11 17:41:19
Веб сторінка: https://vse-garazd9.webnode.com.ua/
У кого навчаюсь: самоук....життя і Мама
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.10.11 00:44
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Колорит нісенитниць.
(віршик-пустунчик....,ні до чого не годиться.)

Летіли в небі крокодили,
А було темно навкруги,
Один зелений,другий в право,
І оба чорні як кроти.

Вони не знали шо вже рано,
І до роботи треба йти,
Отак всі три собі летіли,
І без печалі,без журби.

Аж раптом з лісу виліз заяць,
Десь так два метри висоти,
Велика сумка полотняна,
А в ній зігнилі качани!

На пляжі вовк лежав з козою,
І їли теплі деруни,
З піску полізли густо краби,
Старі то були пер...уни.

З яїць бактерії поперли,
Не дочекалися весни,
І рєзко в воздусі померзли,
Бо зимно було восени.

А в полі-полі,чистім полі,
Там де не кошена трава,
Стоїть прив язана кобила,
В тій стороні де голова.

Примезли коні до потоку,
В той рік холодної зими,
Якби не мали грубі варгі*,
На дно б їх дземби* потягли.

Над безпор ядком тим великим,
Йде з того кругом голова,
Німака вилізе з пшениці ,
І всіх довкола постріля.

А ясний місяць то все бачить,
І нам сміється з висоти,
Чи ви внизу там всі здуріли,
Чи всі об їлись билини*!? 2019