Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Катерина Мокляк (1996)
Мені 16 і мою закоханість у поезію можна трактувати як підліткову графоманію.Так це чи ні,побачимо з часом.Ну а поки що : моє дно-земля,мій дах-космос,моє серце-моя мрія.

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Переглядів сторінки автора: 10245
Дата реєстрації: 2012-05-20 18:42:50
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2012.06.25 13:47
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Іноді
Іноді ти із нетерпінням чекаєш натхнення,
А його, як на зло, немає.
Хоча он,за вікном у когось щире кохання,
Он,бабуся з онуком грає.

Іноді хочеш творити,жити повним життям,
А немає як та із ким.
І вже сумуєш за нестерпним тоді забуттям,
Коли була хоча б із ним.

Іноді хочеться взяти гітару і рвати струни,
Але в тебе немає слуху.
Мрієш тоді про 60ті,рок'н'ролл і хіппі комуни,
Жити так не стало б духу.

Іноді так хочеться обіймати хоча б когось,
Лиш би не подушку.
І рука тягнеться подзвонити йому,але ось,
Він вже має нову подружку.

Іноді потрібна самотність,та коли вона є-
Це лептоп,фільми і чай.
І немає кому сказати:"Шкода,що дощ ллє,
Але все ж прийду,знай".

Іноді так хочеться закохатися до нестями,
Немов за замовленням.
Щоб припинило існувати "я",з'явилося "ми",
Щоб змиритися з поневоленням.
04.06.12