Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Борис Костиря (1983)

Інфо
* Народний рейтинг 4.303 / 4.94
* Рейтинг "Майстерень": 4.607 / 5.42
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Переглядів сторінки автора: 24769
Дата реєстрації: 2013-04-08 14:39:46
Школа та стилі: Модернізм
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 17:39
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 18 серпня 1983 року в селі Підгорівка Старобільського району Луганської області. У 2006 році з відзнакою закінчив факультет української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2010 році закінчив аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН  України.
2007-2008. Літературний редактор газети «День».
2011. Редактор Національного університету харчових технологій.
2011‒2020 ― молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.
Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип» (2020).
Автор поетичної збірки «Сонце в крові» (2004). Автор романів "Брама вічності" (2020) і "Небесний меч" (2021). Автор монографії про Клима Поліщука. Друкувався в газетах «Літературна Україна», «День», «Молодь України», журналах «Київ», «Вітчизна», «Дзвін», «Березіль», «Буковинський журнал», «Золота пектораль», «Холодний Яр», «Бахмутський шлях», «Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях і колегіумах» та збірниках наукових статей. Твори перекладені російською мовою.
Шукаю видавця для своїх віршів. Пишіть на електронну пошту.

Найновіший твір
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
не донесуться слова пророка.
Ти став глухим,
якому недоступна
уся гармонія світу.
Ти закинутий
у далеке заслання.
Ти - мов Діоген
у бочці абсурду,
яка нагадує глибокий колодязь,
у який сипляться
монети людської безнадії,
і жодна з них
не стане золотою чи срібною.
Ти закинутий, як Робінзон Крузо
без свого П'ятниці,
але цей острів розпливчатий,
аморфний, невідчутний,
такий, що поглинає
усі людські емоції,
і на їхньому місці
залишається пустеля.
Це зона, до якої
не доходять сигнали,
особливо "SOS!",
лише колючі трави
розуміють її мову.
І ось ти тут,
спраглий, виснажений,
у невтішному просторі
простягуєш руку
невідомо кому.

13 квітня 2023