Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Садкова (1956)

Інфо
* Народний рейтинг 4.083 / 5.44
* Рейтинг "Майстерень": 4.083 / 5.44
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Переглядів сторінки автора: 1023
Дата реєстрації: 2026-07-18 20:08:21
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 21:59
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Членкиня НСПУ та Творчої асоціації літераторів «Слобожанщина».
Авторка поетичних і прозових книжок.
Публікувалася в часописах «Українська літературна газета», «Березіль», «Світло Спілкування», «Склянка часу» та інших.
Лавреатка літературних премій імені Михайла Петренка, Валерія Замєсова та «Мерефа козацька».


Найновіший твір
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
Над усім нависа безгоміння —
анічого ніде ні шелесь.
В квітниках облетіло цвітіння,
пелюстки покотилися десь.
Ні чебрець не пахтить, ані м’ята,
та й любисток давно не п’янить.
Ходить коротко радість прип’ята, —
голос сріберний вже не бринить.
З небосхилу дві зірки зірвалось —
персеїдний настав зорепад.
Влітку мало від літа зосталось.
До плачу тисне в грудях од втрат.
І немов обірвали молитву,
коли згас на шляху силует…
Повернися живим з поля битви,
мій солдате, що серцем — поет.

А як прийдеш — то вернеться й літо,
просто літо, як диво якесь.
Хіба можу без тебе прожити,
якщо ти мені — всесвіт увесь?

2016, червень