Я народилася в місті Нікополь у 1964 році. Отже минулому належу більше, ніж майбутньому. У віршах перш за все мене цікавлять емоції і думки, потім мелодія, а що взагалі не цікавить – то це біографії тих, хто їх створив. Вірші я люблю читати, але не маю ні найменшого бажання їх запам’ятовувати. А пишу – тому що мені подобається стан мого мозку у такі хвилини. Нагадує полювання з голими руками на ящірок. Шукаєш одну, а знаходиш іншу. А можна вхопити за хвіст і впіймати облизня. Але той, хто думає, що я легковажно ставлюсь до того, що пишу, дуже помиляється… Приписувати себе до якоїсь школи я просто права не маю, бо навіть не намагалась аналізувати, чим вони одна від іншої відрізняються. Люблю вірші взагалі, а не якогось конкретного поета, тому з вчителями теж проблема. Тобто місце завжди вакантне, бо я залюбки прислухаюсь до слушних думок інших.