Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Душа колись полине до світил,
але сердець торкатимуся знову,
бо аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово!


Інфо
* Народний рейтинг 4.728 / 5.15
* Рейтинг "Майстерень": 4.538 / 4.97
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Переглядів сторінки автора: 213834
Дата реєстрації: 2016-10-24 19:49:34
Школа та стилі: Школа - життя, стилі - аляудські (різноманітні)
У кого навчаюсь: Тарас Шевченко, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко, але повчитись можна у будь-кого...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.03.28 15:20
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Невиправний реаліст. Читаю, пишу, насолоджуюсь життям, борюсь, в т.ч. і з собою…

Найновіший твір
Щоб хотілося жити
Ми будуємо храми із битого скла,
одягаємо су́кенки із павутини.
Нашим душам критично бракує тепла,
вельми мало лишилось уже від людини.

Ми шануємо шлюб, не подружнє життя,
у яскравих оправах ховаємо пустку.
За модерним фасадом – лише забуття,
а у серці – холодні байдужості згустки.

Нас цікавить весілля, але не любов,
а привабне лице вже замінює розум.
Ми поезію свята звели до промов,
а порядність і честь – до буденної прози.

Занехаяли срібний гладущик душі,
розтоптали тепло і мораль її чисту.
Ми утратили істини справжній рушій
у культурі зневаги обгортки до вмісту.

Але світло сочиться крізь панцир оман,
із-під фальші проб’ється мереживо істин
і напевне прихильнішим стане талан,
як верне́мо стосунки відверті і чисті.

Повернімось у дім, де панує тепло,
де на першому місці єство, а не одяг,
де мірилом сьогодні і за́вжди було
те, що живить тебе і життя твого потяг.