Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Переглядів сторінки автора: 20689
Дата реєстрації: 2025-04-24 09:19:59
У кого навчаюсь: Микола Холодний, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Олександр Олесь, Олег Ольжич, Борис Олійник.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.10.05 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 23 серпня 1983 року в Дніпропетровську (нині Дніпро). Навчався у середній школі N° 92 у 1990 - 2000 роках. Брав участь у шкільних олімпіадах з історії та географії. Грав у районних іграх "Що? Де? Коли?" серед юніорів. У 2001 - 2006 роках навчався у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за спеціальністю "Історія". У 2006 - 2016 роках працював в Музеї історії міста Дніпродзержинська, на посаді наукового співробітника та старшого наукового співробітника. Вірші пише з 12 років. З 2007 року пише публіцистичні статті з історії України. У 2015 році написав перший прозовий твір.

Вікіпедист відомий під ніком Moredajn.

Найновіший твір
Годинник на пошті


Літній ранок почався
між гамірливого тла
гуділа машинами вулиця Привокзальна
великими натовпами бучно жила
вулиця що в народі звалась Скандальна.
На фасаді тридцять восьмої пошти
лаштували майстри
механічний годинник
за народнії кошти
Той годинник створив
Петродворєцький завод
він нині такого вам вже не зробить
не знав про теє нічого народ
що стрілка його для пожежних підходить.
Як десь поблизу загориться чийсь дім
то стрілка хвилинна з гнізда випадала
і стежив пожежний пильно за цим
і вся частина про теє вже знала.
Секрет був простий -
індикатором жар
у повітрі відвалював стрілку
і виїжджали усі на пожар
вірно минаючи кожну розвилку.

Третій Ангел сурмив. І Зірка Полин
світильником з неба на Прип'ять упала.
Почався з Чорнобиля жителів згін
і біженців в місті багато постало.
Щось дивне на пошті - то лихо прийшло.
Весь час. Кожен день. З годинника стрілки усе відпадали.
Творилось довкола невидиме зло
Яке? Та всі про те знали!
Причина була у тому одна
однак її вже забули повсюди
у місті ішла громадянська війна
яку не хотіли бачити люди.

Ховалося сонце в диму від пожеж
далеко десь вулиці злісно палали
не мало свавілля ніяких вже меж
і цілі квартали щоденно згорали.
Виходив із пошти військовик генерал
і дивився на відвалені стрілки
поміж тим сатана правив свій бал,
щоденно лаштуючи людям могилки.
По телефону генерал викликав
пожежних, швидку, являючи своє південне зухвальство.
Чого падали стрілки він добре те знав.
Лунало ізвідти: " Хто ви такий? У нас є власне начальство!"

Відкликаний був він із міста назад
і гірше повсюди відтоді ще стало.
Кидався на брата збожеволілий брат,
а зло тим раділо і тріумфувало.
Мигтіли свічки в нічній імлі
без шуму, без галасу і без мови
стежинами темними в чорному тлі
із міста виходили Свідки Єгови.
Витав над тим містом невидимий жах
й заводи підняли повстання.
Точились бої та спіткав усе ж крах
бо уряд країни не вітав бунтування.
Пролилася кров і Армагеддон
означив початок далекого літа.
Упав на асфальт автоматний патрон
літав у повітрі попіл спалених кришнаїтів.
Від жару й вогню розлетілося скло
і впали годинника стрілки додолу.
Врятувати те місто ніщо не могло
то було суцільне прокляте коло.
Радянська держава вже згнила давно
мов в лісі покинута стара колода
тому і настало те прокляте дно
про котре змовчало навіть "Радіо Свобода".

29 червня 2026 року.
Сорокова річниця бунту в Дніпропетровську.