Яна Дивачевська (1987)
Я студентка V-курсу РДГУ, майбутній секретар-референт. З дитинства висвітлюю свої думки, мрії у поезії ... Коли моя душа розривається від почуттів, емоцій, думок - на допомогу приходять аркуш паперу та ручка... Саме від вчинків,подій, настрою створюються нові вірші, нові сторінки з життя...
Моя поезія - це мелодія моєї душі, це мій погляд на життя...
Нерозділене кохання
Я знову самотня, без тебе блукаю,
І поглядом ніжним тебе я шукаю,
В душі лише біль, а на серці - печаль,
Ми разом не будемо... знаю! А жаль!
Коли тебе бачу - в душі аж тремтить,
В очах сльоза болю й розлуки бринить.
Мабуть, це кохання, мене ув`язнило,
Тебе я любитиму, люблю і любила!