Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Роман Танчо (1978)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Переглядів сторінки автора: 8056
Дата реєстрації: 2016-08-16 09:02:35
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2016.08.23 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
З тих пір як закохавсь...
Працюю я з семи до одинадцяти щоночі,
хоч не виношу, але мушу через гроші,
я дійсно справжній дурень, бо роблю все, що в моїх силах.
Тому що, я кохаю Тебе мила, так кохаю тебе мила.
Як золотенька я тебе люблю, люблю, люблю...
З тих пір як закохавсь, то зовсім втратив, втратив голову свою..

Усі мені навколо повідають, що вже забула Ти про мене,
Та дай мені ще шанс, щоб довести - довести, що найкращий я у Тебе.
Працюю я з семи до одинадцяти щоночі, і бовкнув, що не вірую життю,
Та це не щира правда Боже...
З тих пір як закохавсь, то зовсім втратив, втратив голову свою.

Кажу, що плачу я, що мої сльози схожі на дощі,
Чи чуєш, та чи чуєш як гулко падають вони...

Чи пам'ятаєш, мамко, як рвався я у двері замкнені Твої?,
Сказав, Тобі, як маєш Ти нахабність, не відчиняти більш мені.
Прийшов до Тебе через вхід парадний та вийшов з-заду, грюкнувши дверми,
Тепер вже маєш ще одного чоловіка, що покидав Тебе на задньому дворі.

Працюю я з семи, семи, семи, до одинадцяти щоночі, хоч не виношу, але мушу через гроші,
Кохана, з тих пір як я Тебе люблю, то зовсім втратив, втратив, втратив, голову свою...