Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Сливко (1958)

Інфо
* Народний рейтинг 4.440 / 5.32
* Рейтинг "Майстерень": 3.504 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Переглядів сторінки автора: 27404
Дата реєстрації: 2011-07-02 15:53:29
Звідки: Житомир
Веб сторінка: http://www.stihi.ru/avtor/vesna40;
Школа та стилі: житомирська
У кого навчаюсь: Т.Шевченко:)))
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2016.06.06 17:24
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Живу і працюю в м. Житомирі. Пишу давно. Друкувала в пресі окремі віршики. Збірок не маю.Пишу українською і російською мовами.

А букви не в слові,як птиці в неволі-
їх манить у небо теплінь голуба.
Поете, не бійся, народиться пісня,
що крила розправить - погасне журба.
Ще серце прекрасне і розум не гасне.
Полине ще думка, повір, не одна
чи то про кохання - про перше й останнє,
то надто весела, то надто сумна))

Найновіший твір
Тополя і вітер
Ой, там за селом , край поля тай росла струнка тополя.
Гіллям вітер зупиняла і сестричок затуляла.

Якось вітер зупинився й на тополю задивився.
- Ти, тополе, горда, мила, в чім, красуне, твоя сила?

Я гуляю по всім світу- зиму,весну,осінь ,літо.
Всіх красунь зачарував, звабив їх і приласкав.

Ти лиш цього уникаєш, в поле гнівно проганяєш.
Озовись:"Лишись зі мною".- Назову тебе жоною.

- Вітре, буйний , вітре сильний, в тебе дух і подих вільний,
Під твоїм крилом степи, море, гори і ліси.

Ти ж бо, вітре,прагнеш волі, то ж іди гуляй у полі.
Я , кохаю сонця промінь, серце мліє, наче пломінь.

Вперше вітер чув відмову ,зашумів сердито знову..
Розгнівився на тополю, руки їй скрутив до болю.

Коси рвав в густій імлі, прагнув вирвати з землі.
Але швидко притомився та й у поле відкотився.

А тополя розігнулась, сонцю милому всміхнулась.