Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Козак Дума (1958)
Душа колись полине до світил,
але сердець торкатимуся знову,
бо аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово!

Інфо
* Народний рейтинг 4.728 / 5.15
* Рейтинг "Майстерень": 4.538 / 4.97
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Переглядів сторінки автора: 240399
Дата реєстрації: 2016-10-24 19:49:34
Школа та стилі: Школа - життя, стилі - аляудські (різноманітні)
У кого навчаюсь: Тарас Шевченко, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко, але повчитись можна у будь-кого...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.10.17 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Невиправний реаліст. Читаю, пишу, насолоджуюсь життям, борюсь, в т.ч. і з собою…

Найновіший твір
Війна за ідентичність*

Недільний ранок здивував неждано,
як спалахнули сотні тисяч книг…
Ховала щільно квітнувші каштани
завіса диму і політінтриг.

Мовчали сумно пересохлі крани.
Застиг Дніпро, закутий у граніт.
Спішили всі: студенти й ветерани,
аби спасти історії політ.

Але кордон із міліцейських круків
нікого з них не пропустив туди.
Літав по місту присок першодруків
і танули минувшини сліди…

Дивились сумно Золоті ворота,
як попіл слова землю укривав.
Доволі мав негідної роботи
імперських КДБешників анклав.

Горіли фосфор, книги і світлини,
світили палко плівок негатив –
випалювалась пам’ять України,
усе, що попадало в об’єктив.

І нині Україна під прицілом,
імперії проклятій – ласий шмат.
Вона у кожне серце підло цілить
і невимовно скаженіє кат.

Культура наша – нації основа.
Вона в окопі знову і в тилу,
а перш за все – історія і мова,
провідники крізь непроглядну млу!