Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Віктор Максимчук (1963)
***
Прозрілим – храм.
Сліпим – дорога.
Стражденним – рай.
Святим – вінець.
Душа поета – пісня Бога,
Надія страдницьких сердець.

Інфо
* Народний рейтинг 4.732 / 5.29
* Рейтинг "Майстерень": 4.619 / 5.3
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Переглядів сторінки автора: 43974
Дата реєстрації: 2009-07-27 13:07:06
Звідки: м. Вижниця Чернівецької обл.
У кого навчаюсь: Ліна Костенко, Марія Матіос, Ніна Гнатюк, Марія Влад, Тамара Севернюк, Володимир Михайловський та інші
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2016.02.20 13:07
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Максимчук Віктор Петрович 1963 року народження.
Освіта вища-юридична, магістр у сфері управління. Підполковник у відставці за вислугою років.
Автор збірок поезій „Незваний гість” - 2003, "Кує літа зозуля» - 2005; «Я, мов натужена струна…» - 2007, "Осінь на пероні" - 2010, "Іду до себе..." - 2011. Автор-упорядник цілого ряду інших книг.
Лауреат літ. премій обласної - імені Дмитра Загула, районної - імені Георгія Гараса, та журналу "Німчич".
Головний редактор літературно-мистецького та науково-освітнього журналу «Німчич».

Найновіший твір
***
Ти – моя радість,
світом не спізнана.
Ти – моя казка,
недомріяна, недочитана.
Ти – моє життя,
чарівне і тривожне.
Ти – мій біль,
перед світом зачаєний.
Ти – моя іскра,
від якої палаю щодня.
Ти – моя квітка,
чарівна, оповита любов’ю і смутком.
Ти – мої крила,
без яких я б літати не зміг.
Ти – мій світ,
безкрайній та незбагнений.
Ти – моє слово,
бентежне, мов пісня дівоча.
Ти – мої руки,
що творять красу у цім світі.
Ти – моя вічність,
єдина, як єдиним буває життя.
Ти…
Ти…
І тільки ти…
Я постійно хворію тобою,
Як хворіє щоднини:
– сонцем світанок…
– деревом листя…
– берегом річка…
– небом птах…
– віршами поет…
– мати дитям…
Прошу тебе!..
Молю тебе!..
Ти це затям!..