Життя мале,мистецтво - вік,
Я ж блуджу там,посередині,
Я не склеплю своїх повік,
Бо розриваюся я нині.
В нахнень тумані муза моя
Солодким поглядом манить
Я з нею забуваю хто я,
Не розрізню годину й мить.
Та постривай,натхення миле!
Дай розказати хоч комусь!
Саме ж даєш мені тісили,
Я в вічність по життю тягнусь...
Життя - початок нескінчення,
А я іду посередині.
А поки тут моє натхнення,
Повік своїх не склеплю нині.