Я пишу змалечку, добре писав мій тато, який був журналістом, працював у газеті "Вечірній Київ", писав ліричні поезії та гуморезки, друкувався в зокрема і в журналі "Перець". Саме тато заохочував мене до поетичного слова. Вже коли тата не стало ми з доньками зібрали його рукописні вірші та видали його поетичну збірку "Напившись з срібного коша".
Щодо моїх поезій інколи я можу написати вірш буквально за годину, а іншим разом - я виношую свій задум місяцями, перероблюю, лишаючи лишень якийсь рядок від початкової спроби.
Тривалий час працювала в газеті "День" (1999-2012), одночасно з основною роботою на сайті, друкувала в ній свої статті, багато чим у розвитку писемних навичок завдячую саме роботі в "Дні". До поезії повернулася більш усвідомлено та серйозно дякуючи знайомству з філософом, письменником та поетом Валерієм Курінським, який відновив моє бажання писати та допомагав доводити до ладу перші рядки.

підтримували моє бажання писати і допомогли повернутися до поетичного слова після кількох років перерви особливі друзі - Вікторія Стукаленко, Леся Карпа, Юрій Бесараб, Ігор Спичак, Тетяна Яровицина, Ганна Черненко. Я їм безмірно вдячна.
на сьогодні видала дві поетичні збірки у видавництві "Саміт-книга": "Коли прокинеться краса" (2018) та "Життя - це маленька мурашка, в якій живе ліс" (2023)

З подякою прийму поради.