Мене звати Люда. Народилася я 1995-го року, 2 червня. Вже о 7.50 ранку батьки зраділи другій дитині в сім’ї, до того ж першій дівчинці. Цього літнього сонячного дня на світ з’явилася ще одна українка .
Пройшли роки, 20-те століття змінилося на 21, з плином часу я зростала. В моєму житті сталося багато подій та речей, які мали свій вплив на мене та загалом , які сформували мій характер. Не виключаю можливості що щось в мені може змінитися, бо я дуже мінлива людина, як весняний вітер, але все з часом набуває змін.
З раннього дитинства я була трудолюбивою і ніколи не полишала розпочатої роботи. Цього навчили батьки, за що їм вдячна. Мати привила мені любов до тварин та до всього живого. Зараз я не уявляю життя без домашніх улюбленців.
Загалом я творча особистість. Люблю слухати гарну музику, читати книжки, малювати, інколи пишу вірші, але тільки коли приходить натхнення. Ще я захоплююся спортом, особливо полюбляю футбол. Ця гра об’єднує людей, вболівальників, тому я маю багато друзів та однодумців. Ввечері ми з моїм братом Валентином частенько сідаємо на канапі біля блакитного екрану щоб по-вболівати за улюблену команду. Спорт робить життя активним і мені це подобається, бо треба жити на повну. Зустрічати зранку сонце з посмішкою на обличчі та проводжати ввечері за небокрай, дивитися на зорі, милуватися красою природи, за будь яких умов треба жити, а не просто існувати, бо життя - це найбільший скарб.