Софія Пасічник (2025)
|
🇺 🇦 💙 💛 🇺🇦
|
Публікуюся в інфополі/інфопросторі з 2013 року, пишу з 5-ти років
***** (Пекельність)
Ми поринаєм в наші темні сторони,
Що далі йдемо́ – то більше зникаєм.. (с)
Вона: Зітри свій страх, поводься сміло,
Відкинь зажуру і печаль,
Відчуй *огнисте моє тіло,
Та шкіру запаху мигдаль
Він: Сховаю страх куди подалі,
Лиш привідкрий душі́ вуаль,
Вдивлятимусь у вічі карі,
Пірнатиму в п'янкий нектар
Вона: Віддамся в полум'ї жагучім,
Розтопить гостру кригу ніч,
А стогін, наче грім гримучий
Розі́рве тишу увсебіч
Він: Візьму́, звабливу, до останку,
І вип'ю жадібно росу,
Вустами палко на світанку
Я цілуватиму красу
Разом: О хай цей шал, немов отрута,
Розіллє жар в серця обом,
Залишить дотик, смак спокути
Кохання, випите ковтком
*гаряче, жагуче, палке
Вірш у співавторстві
10.02.2025