Студентка Могилянки, іноді граю на старенькому синтезаторі, співаю, танцюю ночами. Люблю.

Я зрозуміла, що прозу пишу українською, вірші «только по русски», співаю свій джаз англійською, а живу зовсім не на землі. І мені тепер вже не має різниці, я не шукаю більше чистих відточених рим, я пишу тепер краще і це мабуть не тільки від болю, а від мого серця і моїх судин.