Варто менше задумуватись над життям, а то скоро голова лопне. Потрібно просто віддатись течії. Та рухатись в плин життя.
Спонтанність …
Ось чого так бракує нашій сірій буденності. Хочеться чогось несподіваного нового. Ну хоча б інколи відчувати в собі силу гори звертати.
Дуже цікаву ідею почув якраз на днях. А що буде з нами як ми помремо?
Так, ні, не знаю… Запитання не з легких…
Куди ми попадемо після життя на землі в рай чи пекло (з погляду Біблії), а може нам взагалі нічого не очікувати, можливо ми не достойні бути ні там, ні там. А якщо відкинути усі можливо, як не банально залишається тільки невеличка «квартирка» та трохи землі навколо і все це під назвою труна….