Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Сушко (1969)
У народа палець заболить -
У поета серце розривається

Володимир Михайличенко

Інфо
* Народний рейтинг 4.909 / 5.39
* Рейтинг "Майстерень": 5.198 / 5.74
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Переглядів сторінки автора: 170629
Дата реєстрації: 2009-09-12 20:25:45
Звідки: Київ
У кого навчаюсь: Важко сказати. Але особливо ставлюся до кількох поетів - Бориса Мозолевського, Василя Стуса, Дмитра Павличка та Ліни Костенко.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.10.06 13:59
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Автор збірок поезій "Квіти юності" , "Монологи", повісті Два роки". Публікувався в журналах "Дніпро " та "Київ". Лауреат кількох загальноукраїнських фестивалів. Член спілки естрадних діячів України. Працював керівником інформаційного відділу однієї з загальноукраїнських газет та кореспондентом.

Найновіший твір
Орда
А світ чомусь не відчува біди.
Живе своїм життям буденно-ситим,
Але присутність хижої Орди
Вже нависає над байдужим світом.

Орда часу не гаяла дарма.
Вона переродилась і зміцніла.
Це вже не хвиля - темна і німа,
У неї є броня, ракети, крила.

Вона відмилась від своїх боліт,
Змінила - і наряди, і манери,
В її руках інформаційний світ,
Усі його фантоми і химери.

І ось - реінкарнація подій.
Знов Україна, мов кривава рана!
Нові нащадки нині в Чингіс-хана,
Новий в московськім царстві Хан Батий!

Отямся, світе, доки навкруги
Ще в спокої живуть твої народи!
Допоки ще горить
Вогонь Свободи
І Волю не закуто
В ланцюги.

Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука
"Орда"
Олександр Сушко

Не відчуває світ гріха й біди,
Живе захланно, гордовито, сито.
А результат - служіння для Орди,
Бо писки були встромлені в корита.

А наш народ прожив роки дарма,
Писав дурню, співав Хава нагілу.
Звичайно, ліпше жити без ума:
Навіщо гномам бомби, міни, крила?

А воля - це стотонний динаміт,
Підкладений під московитські двері.
Бери до рук меча! До біса щит,
Якщо ти муж, а не глуха тетеря!

Дурна реінкарнація подій
Обвилась довкіл шиї, мов ліана.
Бо байстрючата пана Чингіз-хана
Відростки наплодили молоді.

Отямся, бевзе! Доки навкруги
Не запалало полум'я геєнни!
То що, ти скажеш, що я пес скажений
Чи оборонець від біди та скверни?

05.10.2024р.