Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Борис Костиря (1983)

Інфо
* Народний рейтинг 4.765 / 5.45
* Рейтинг "Майстерень": 4.704 / 5.44
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Переглядів сторінки автора: 27014
Дата реєстрації: 2013-04-08 14:39:46
Школа та стилі: Модернізм
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.09.17 22:39
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 18 серпня 1983 року в селі Підгорівка Старобільського району Луганської області. У 2006 році з відзнакою закінчив факультет української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2010 році закінчив аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН  України.
2007-2008. Літературний редактор газети «День».
2011. Редактор Національного університету харчових технологій.
2011‒2020 ― молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.
Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип» (2020).
Автор поетичної збірки «Сонце в крові» (2004). Автор романів "Брама вічності" (2020) і "Небесний меч" (2021). Автор монографії про Клима Поліщука. Друкувався в газетах «Літературна Україна», «День», «Молодь України», журналах «Київ», «Вітчизна», «Дзвін», «Березіль», «Буковинський журнал», «Золота пектораль», «Холодний Яр», «Бахмутський шлях», «Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях і колегіумах» та збірниках наукових статей. Твори перекладені російською мовою.
Шукаю видавця для своїх віршів. Пишіть на електронну пошту.

Найновіший твір
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
хоча їх теж будуть вивчати
в підручниках історії.
Ці руїни не будуть
витвором мистецтва,
а скоріше, витвором божевілля.
Луна безперешкодно
котиться містом,
їй нічого не заважає.
Замість міста став пустир.
Руїни підіймають угору
безсилі руки, голос руїни,
ледве охриплий, низький,
хоче щось сказати.
Безсила мука відобразилась
на втомленому обличчі руїни.
Горло руїни хоче пити.
Така сила безсилля.
Таке торжество поразки розуму.
Руїна розкидала свої кістки,
шматки рук і ніг,
вона розкинулася скрізь
суцільним виттям біди,
суцвіттям ненависті,
сузір'ям болю.
Нехай ліпше руїни мовчать.
Бо коли вони заговорять,
тоді настане всім кінець.

26 грудня 2023