Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Шоха (1947)

Інфо
* Народний рейтинг 6.303 / 5.56
* Рейтинг "Майстерень": 6.650 / 5.91
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.987
Переглядів сторінки автора: 251219
Дата реєстрації: 2014-01-05 13:52:50
Веб сторінка: http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=18466
Школа та стилі: Київська
У кого навчаюсь: Т.Шевченко, В.Стус, Л.Костенко
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.01.22 14:34
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Люблю людей на цій сторінці,
що представляють мій народ
і не люблю, коли ординці
кидають камінь в наш город.
Іду до себе білим світом
за край беріз і полину,
щоб залишатись неофітом,
коли немає талану.
Розкопую в собі таланти,
які Всевишній дарував
на творчість і для добрих справ.
Про себе вимовлю крилато,
коли захочу вибирати
між вороння і білих ґав.

Найновіший твір
Блукання в часі
                І
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

                ІІ
Де не живу, копіюю той край.
Бачу вершини пологі,
в лузі калину, утрачений рай –
перед очима березовий гай,
ліс на крутім косогорі,
де на досаду сусідам своїм,
майже-що, кожного літа
ще добудовую пасіку й дім
батьківського заповіту.
Виростив сад... є ознака така,
що не живу як ледащо,
сина на маю, за нього дочка
явно воює найкраще.
Це не гординя. В чужому краю
на косогорі Дунаю
маю щасливу родину мою,
що ні за що не поляже в бою,
та українців єднає.

                ІІІ
Ще дожинаю лозу до снопа
і за минулим не плачу,
хоч і буває сльозина скупа...
................................................
те, що Європа уже не сліпа,
з подивом я не побачу.

01.2026