Народився 4 липня 1958 р. в с. М'якоти Ізяславського району Хмельницької області.
Помер 3 жовтня 2008 року.

Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював у пресі та видавництвах. Нині — головний редактор журналу “Сучасність”, завідувач редакції сучасної української літератури видавництва “Дніпро”.

Один із чільних- модерністів “ґенерації 80-х років”. У своїх творах Римарук виступає в якості своєрідного “прихованого Верґілія”, Ductoris Patiens – проводиря, що сам потерпає від емоційного та харизматичного напруження своєї місії. Протестантська настанова творчості Римарука органічно поєднується з його присутністю у “Псах святого Юра”; в поезіях Римарука відчутний перманентний протест проти “леґітимації”, охрестоматійнення неомодерних способів творення, спроба революційного формотворення в межах НМ- дискурсу. Римарук – вічний і відданий неофіт модернізму, один із безперечних предтеч ПМД-80 (Див. статтю ПМ- ДИСКУРС), який уособив фаховість та ерудовану інтеліґентність “вісімдесятників”. - Володимир ЄШКІЛЄВ

Автор книг:

“Висока вода” (1984)
“Упродовж снігопаду” (1988)
“Нічні голоси” (1991)
“Goldener Regen” (“Золотий дощ”, 1996, видавництво “Brodiba”, нім. та укр. мовами)
“Діва обида” (2000)

Упорядник антології нової української поезії “Вісімдесятники” (1990, Едмонтон).

Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії.

Лауреат Шевченківської премії в галузі поезії 2002 року