Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анатолій Притуляк (1984)

Інфо
* Народний рейтинг 4.324 / 5.3
* Рейтинг "Майстерень": 4.024 / 5.17
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Переглядів сторінки автора: 40587
Дата реєстрації: 2008-11-21 16:36:58
Звідки: с. Вовчок, Немирівський район, Вінницька область
У кого навчаюсь: Ольга Кобилянська, Василь Стус, Тарас Шевченко
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.03.17 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Захоплююсь творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Зі шкільних років дикламував його вірші, неодноразово з нагоди святкування пам'яті генія, був читцем на районних, обласних злетах. Першодрук своїх творів розпочав з газети "Прибузькі новини", в студенські роки - в вузівській новинарці. В 2004 році - лауреат першого ступеня конкурсу "Весняна хвиля". Працюю над випуском першої поетичної збірки. Приятелюю з вінницьким солістом молодого музичного гурту. Активний учасник літературної творчої спілки "ЕЛІТЕР". Юрист.

Найновіший твір
Сумне
Осінні мотиви близьких берегів
Надривно тяжіють запалом юні,
Оркестр у хвилях тонких почуттів
Зваблює тлом, втомлює струнні.
Триптих палкого клена душі
На сторінках долі - гербарій
Кожна в надії, кожен в собі
Звучання у серце перехиляє.
Клаптик до краплі - жалом меча
Переплелися зустріч, розлука,
Новий світанок самотність терпка
Першим ковтком стала розпука.
Влучна стріла вмілих сплетінь
Гордо вальсує в смертельному танці
Місяць приспав та не зігрів:
Грація сяйва на вістрі овацій.
Повінь жадана, повчальний урок
Для того хто любить і вміє прощати,
Раннє бажання - холодний пролог
Без фальші, гриму і права кричати !
Суміш утрати змарнованих літ
Із позолотою мрії, чекання,
Зрілої думки сміливий політ
Очі закоханні, рухи вагання,
Присмак поразки і глибини
Звуків знайомих тихе ридання
Ночі бездонні у самоти
Він у тривозі, вона в пориванні…
Спокій – примара у забутті
Сльози – намисто нот із бокалу
Витвір обох – горе одній !
Стомлене сонце – роз’ятрена рана…