Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Захар Мозок

Інфо
* Народний рейтинг 4.739 / 5.2
* Рейтинг "Майстерень": 4.683 / 5.15
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Переглядів сторінки автора: 28716
Дата реєстрації: 2006-11-21 17:27:41
Школа та стилі: Львівська, Романтизм, Неокласицизм
У кого навчаюсь: Микола Зеров, Агатангел Кримський, Семен Надсон, Йосиф Бродський, Джордж Гордон Байрон, Персі Біші Шеллі, Ду Фу, Рабіндранат Тагор, Сапфо
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2008.09.27 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Аспірант Інституту філософії НАН України. Крім рідної, володію англійською, французькою, іспанською, німецькою, російською мовами. Захоплююсь туризмом.

Найновіший твір
ВТЕЧА
Cонце ховає опухле рило.
Сонце немов напилось абсенту.
Я корабель, та мої вітрила
вітер усі розірвав дощенту.

Сонце у небі – сп’янілий шершень.
В тілі терпіння мені не стане.
Я відчуваю уже не вперше,
що наближається день останній.

Схожий на мокре брудне ганчір’я,
на невідому людям хворобу,
я поринаю в туман знечів’я,
наче тікаю від свого гробу.

Рибою вислизну поміж стіни:
там, де прозорого неба казка,
там, де вночі увіходиш в сіни
де звіробою засохла в’язка.

Запах сушеної тої квітки,
начебто літа слова останні,
мене вколише. Скліплю повіки
й неба сягну обома руками.

В пам’яті грубі хліби-молитви,
я їх зап’ю молоком надії,
вийду тихенько, і двері рипнуть.
Будуть зі мною квітки і мрії.

Стану під небом, в якім повислі
понад землею, схилвшись друзі,
погляд відчую, почую пісню
і заспіваю за ними в тузі.