Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Оля Рівне (1995)
Коли вона з небес упаде -
час загадувати бажання!
Вона зірка блукання...
Не варто шукати її ніде.

Інфо
* Народний рейтинг 4.022 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Переглядів сторінки автора: 18058
Дата реєстрації: 2010-01-16 20:32:37
Звідки: Рівне
У кого навчаюсь: "Найкращий вчитель митця - це його критики" - здається так сказав М. Гоголь. повністю з ним погоджуюся.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.07.16 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Дивацька...з песимістичними настроями... з диявольським сміхом.... типу розумна... а взагалі інколи занудна... хтось каже що я егоїстична.. і самозакохана..а хтось вигадує що я альтруїст..але всі погоджуються, що я дуже не передбачувана...

Найновіший твір
Сніг
Ось і настала вже зима...
А я сама все і сама...
А за вікном - холодний снігопад,
Літають сніжинки, не як на парад.

Так хочеться, хоча б на день, стати сніжинкою тією.
Холодною, грайливою; стати частиною течії цієї.
Але все це нездійсненні мрії.
Не стану я ніколи, частиною тієї завії.

Прийде весна, і вони розтануть,
Як вода вони всі стануть….
І не утримати в руках її…
І про це щебечуть солов’ї.

Стою, дивлюся у запітніле вікно…
А на асфальті лежить сніжне сукно.
Мрії розлетілися у далечінь,
І лиш подекуди чується одиноке: «Дзінь!»