Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Дудар (1950)

Інфо
* Народний рейтинг 4.864 / 5.53
* Рейтинг "Майстерень": 5.018 / 5.84
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Переглядів сторінки автора: 145353
Дата реєстрації: 2011-12-11 13:47:20
Звідки: Хотянівка
У кого навчаюсь: Все почалося з першої прочитаної книги...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.10.04 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
МИКОЛА ДУДАР

Народився 9 травня 1950 - го на Хмельниччині.

Набув професій: суднобудівника і музиканта (у тому числі -- співака).
Працював у Тернопільській , Хмельницькій філармоніях та в десятках ресторанів від Тернополя до Комсомольська - на - Амурі; у гуртах : «Збруч» , «Карпати» , «Червоні маки» ( Ворошиловоградська філармонія), «Форсаж» - Кіма Брейтбурга -- (перше "бойове хрещення" від Уральської філармонії - Казахстан) Багато років жив на Далекому Сході - співав - Хабаровський "Інтурист", "Турист"
Дружина, син, донька...Оволодів усіма секретами лозоплетіння. Художній керівник Будинку Культури на Київщині.

Публікувався у пресі, періодичних виданнях та колективних збірках.
Автор збірки "Твоєї усмішки...", "Заповіді Блаженства", "Дівчинка Осінь", "Шкодую про одне, що я не птах"

Найновіший твір
***
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке народжувало подібних. Без них і ми нічого не варті. А як було б нам оцінити себе і свої вчинки? Це вічно присутнє між нами, і лише час підсказує нам про правильність свого находження у колотнечі людських відносин… Господи, і кого тільки мені доля не підкидала… Вони мене гартували, спонукали перелистувати прожиті дні… Зализував рани і просипався із новими посилами свого бачення цього світу. Дякувати Богу, втримався. Хоча і спіткався. Інколи блукав у темряві, шукаючи вихід крізь тунель…


ПРИСВЯТА ( середовищу, в якому нині допрацьовую худ.керівником...)
Змія підколодна з голосом жаби
Приходить у сни майже щоночі
Значить не вгледів… завію ослабив
І розгубив ще й шрами урочі…

Змія підколодна з виду красива
Шкіра, що правда… мітка на мітці
Глянеш, торкнешся, либонь паршива
Либонь дісталось… виросла в клітці

Змія підколодна ніжно щебече
Наче як той соловейко в гаю
Тільки-но ти… розумієш, ле-пе-че
Хочеш не хочеш — а нерви здають…

Змія підколодна птахою крякче
І досвід зміїнний тут не проп’єш…
І в цьому портреті ще й хитрість собача
І врівень такісінький трійки кортеж…
24.08.2024.