Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Переглядів сторінки автора: 6572
Дата реєстрації: 2025-04-24 09:19:59
У кого навчаюсь: Микола Холодний, Василь Симоненко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Олександр Олесь, Олег Ольжич, Борис Олійник.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.11.08 18:40
Автор у цю хвилину присутній

Про автора
Народився 23 серпня 1983 року в Дніпропетровську (нині Дніпро). Навчався у середній школі N° 92 у 1990 - 2000 роках. Брав участь у шкільних олімпіадах з історії та географії. Грав у районних іграх "Що? Де? Коли?" серед юніорів. У 2001 - 2006 роках навчався у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за спеціальністю "Історія". У 2006 - 2016 роках працював в Музеї історії міста Дніпродзержинська, на посаді наукового співробітника та старшого наукового співробітника. Вірші пише з 12 років. З 2007 року пише публіцистичні статті з історії України. У 2015 році написав перший прозовий твір.

Вікіпедист відомий під ніком Moredajn.

Найновіший твір
Вітер хренорії (Червоний Норд)
Була УНР. Віяв вітер історії.
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.

Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.

Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.

Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.

Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накладене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.

Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.

Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.