Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Євген Федчук (1960)

Інфо
* Народний рейтинг 4.860 / 5.38
* Рейтинг "Майстерень": 4.729 / 5.31
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Переглядів сторінки автора: 64482
Дата реєстрації: 2020-02-03 16:10:04
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.05.24 12:57
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
* * *
Напльовано всюди, сміття по коліна.
Ми завжди шукаєм, хто у тому винен.
Мер не додивився, президент не бачить?
Не на своїм місці вони сидять, значить.
А самі ж при тому часто забуваєм,
Що не мер, напевно те сміття кидає.
І не президент то папірець той кинув,
То таке зробила звичайна людина.
Не дійшла до урни, кинула під ноги.
Думала: та що там трапиться від того,
Папірець маленький, хто його помітить.
Не вона ж, звичайно, то хтось інший смітить…
Чоловік додому з роботи вертає.
А із неба густо дощем поливає.
Втомлений і мокрий двері відчиняє,
А його дружина з відром зустрічає:
- Доки не роззувся, сміття піди викинь.
Що було сказати на те чоловіку?
Узяв відро мовчки, по східцях спустився.
Із дверей на дощ той сумно подивився.
Мокнуть не схотілось, до смітника пхати.
Став з відра в куточок сміття викидати.
Лежить сміття купа, сморід вже добрячий.
Чоловік поглянув, наче вперше бачить
Й на душі так гірко, що у серцях кинув:
- От до чого влада довела країну!