Писати – це спосіб.
Спосіб втекти від реального.
Втекти до свого уявного.
Інколи для мене це уявне єдине заради чого варто жити.
Згодом, оцінюючи дійсність і моє сприйняття, я навіть лякаюсь того, як далеко моя уява забрала мене від реального жаху.
Але я вдячний всім книжкам та пісням що прочитав і пропустив крізь себе за цю можливість. Можливість не випалити себе ненавистю і залишитися людиною.