Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Каразуб (1984)

Інфо
* Народний рейтинг 4.862 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.827 / 5.54
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Переглядів сторінки автора: 24687
Дата реєстрації: 2022-12-24 14:34:30
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.06.22 19:10
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
VERA ICON
Монолог для Діви

Нічого не змінилося з часів,
Коли молюск пурпурною ціною
Лягав на пеплос. Пурпур, мабуть, сам
Подешевів в рази. Хоча, здається,
Котурни подорожчали, але
Рука її ще пам’ятає сонце:
Коли, ховаючи від полум’я лице,
Вона вінок скидала з очерету
До ніг паломника, що долучився між.

Рука втирала мускус, як сьогодні
Втирають крем, і пахнув цвіт алкани
На смуглих шиях. Теплі береги
Піском вбирають віддих шумовиння,
І видається: снять зашерхлі скали,
Корали снять, збиваючи у піну
Високі хвилі; снить стара Кіпріда
На дні старого моря, як любов,
Що голод свій тамує марципаном.

Рука тримала келихи вина,
Пером писала лист, роман, романи,
І кожен помах віялом таїв
Щось більше, зазвичай, ніж звичайний помах.
І час листав життя, відкривши ставні,
Мінялись лиця, вулиці, та ви
Були такі ж печально незворушні
Тому, хто вам епітети складав,
Але сміялись тим, хто мав сміливість
Дрібним камінням кидати по вікнах.
Той посміх був, що посміх Єзавелі.

04.08.2021