Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Руденко (1969)

Інфо
* Народний рейтинг 5.023 / 5.81
* Рейтинг "Майстерень": 5.023 / 5.81
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Переглядів сторінки автора: 15248
Дата реєстрації: 2025-04-03 18:37:14
Веб сторінка: https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=53606
Школа та стилі: Мій вибір - поезія абсурду!
У кого навчаюсь: Льюїс Керрол,Малларме,Бодлер,Емілі Дікінсон,Алістер Кроулі,Волохонський,Хвостенко,Заболоцький...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.05.26 15:08
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
деякі мої роботи:

архітектура,
живопис,
графіка

https://www.pinterest.com/bloodredthorn/

Не прозоре:

https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1002971

Мій вибір - поезія абсурду!

Поезія абсурду — це не просто набір безглуздих слів,
а особливий інструмент мистецтва,
який виник як реакція на кризу
раціонального мислення,
загрози XX століття (війни, тоталітаризм)
та відчуття беззмістовності буття.

Цілі та функції поезії абсурду:
• Відображення хаосу світу :
Вона показує життя як нагромадження випадковостей,
позбавлених логіки, де традиційні
цінності та раціональні пояснення більше не працюють.
• Руйнування стереотипів :
Через словесний нонсенс (безглуздя) поети руйнують звичні мовні
та мисленнєві шаблони, змушуючи
читача подивитися на речі під іншим кутом.
• Екзистенційне вираження:
Вона описує самотність людини у ворожому,
незрозумілому світі,
допомагаючи пережити екзистенційну тривогу.
• Терапевтична функція (закриття травми):
Абсурд допомагає подолати жах або
травму, перетворюючи їх на гру, іронію або вищий ступінь парадоксу.
Коли слова втрачають сенс через
політичну брехню або пропаганду, поезія абсурду
оголює цю порожнечу, повертаючи
мові її первісну, «чисту» звукову форму.
Загалом, поезія абсурду служить
для того, щоб через ірраціональне
та парадоксальне виразити те, що
неможливо описати логічною мовою.

Найновіший твір
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Та де страхи над гніздами
Пруть із варягів у греки
______________________
Що залишати полум’ю -
Як догорить цей острів,
У кам’яному хаосі
Серцем відчувши постріл?

Птах

Тільки голодного голуба,
Тільки полотняні лахи,
Тільки убогого духом,
Що дістається до плахи
Днем за зерном щириці,
Напередодні втрати
Часу життя бистриці,
Щоби зламати грати…

Гризайль

Місяць між хмар щоночі,
Червень укритий воском
Пір’ячко невідступне,
Все що розчуєш – простір,
Все що сказати схочеш,
Наче фрагмент гризайлю,
Чи монохромний розчерк
У несуттєве зайве .

Скрижаль

В те що було і буде -
Смерть, боротьбу за гроші,
Біль, сподівання на чудо
В кавовий смак з бріошшю
В тіні забутих предків
Течії злого року
Присудку осередків
В клітках життя Судоку...