Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Дудар (1950)

Інфо
* Народний рейтинг 4.838 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.866 / 5.65
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Переглядів сторінки автора: 165139
Дата реєстрації: 2011-12-11 13:47:20
Звідки: Хотянівка
У кого навчаюсь: Все почалося з першої прочитаної книги...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.11.21 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
МИКОЛА ДУДАР

Народився 9 травня 1950 - го на Хмельниччині.

Набув професій: суднобудівника і музиканта (у тому числі -- співака).
Працював у Тернопільській , Хмельницькій філармоніях та в десятках ресторанів від Тернополя до Комсомольська - на - Амурі; у гуртах : «Збруч» , «Карпати» , «Червоні маки» ( Ворошиловоградська філармонія), «Форсаж» - Кіма Брейтбурга -- (перше "бойове хрещення" від Уральської філармонії - Казахстан) Багато років жив на Далекому Сході - співав - Хабаровський "Інтурист", "Турист"
Дружина, син, донька...Оволодів усіма секретами лозоплетіння. Художній керівник Будинку Культури на Київщині.

Публікувався у пресі, періодичних виданнях та колективних збірках.
Автор збірки "Твоєї усмішки...", "Заповіді Блаженства", "Дівчинка Осінь", "Шкодую про одне, що я не птах", "Хочеш, Вітре,я замовкну?"

Найновіший твір
***
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
Ввімкни, як хоч, телеекран
Зувсім там інше «листопадить»
А голос з наголосом — план
Ото ж проснутись не завадить…
В опале листячко пірни
Найкращі дні його осінні
Тим більше, що під час війни
Усі вони для нас безцінні.
06.11.2025.

***
Не повертайтеся, забудьте…
Ви помилилися дверима…
Безглуздо скаржитись, відсутнє
Із правил правило інтима.
Без голослову, самотинно
Не кожен рух з лаболаторій…
Воно тече, текти повинно —
Інтимна суть любих історій.
Не повертайтеся… не плачте,
І не тривожтеся, просохне.
За те, що виспівав, пробачте —
Воно в мені під ранок здохне…
05.11.2025.

***
У колі гострих закорлючок
Чекав дідусь багатолітній
З наглючим поглядом… рішучо
І виглядав між них нарівні
Хотілось випити мохіто…
І пригостити, хто за колом…
Та згодом в дядька відболіло
І він майнув за вітром в поле…
05.11.2025.

***
Із усмішки сарказми потекли
Скотилися під ноги у пісочок
Це ж треба так дівчину допекти
Щоправда, залишився ще відсоток…
Примружив очі дівчина пішла,
А через крок рванулася й побігла
Куди - куди… не видно звідсіля,
Та втішитись сарказмом запобігла…
05.11.2025