Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юхим Семеняко (1960 - 2026)

Інфо
* Народний рейтинг 4.939 / 5.92
* Рейтинг "Майстерень": 4.939 / 5.92
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Переглядів сторінки автора: 177088
Дата реєстрації: 2009-11-16 09:58:22
Школа та стилі: Постмодернізм географічний.
У кого навчаюсь: Часи навчання минули
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.03.20 11:12
Автор у цю хвилину присутній

Про автора
Тільки вчора думав про те, як виправити той рядок, у якому 1960 і 2025. Це ж за логікою так виходить, що є початок і є кінець. А він лише був. Час не зупиняється.

Найновіший твір
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьому випадку зітхає луною вся світова поезія, яка впродовж тисячоліть саме цим і займається, що порівнює, метафоризує, зводить коханих до зірок або лише до астрономічних явищ.

"Живу тобою, дихаю, вмираю" вмикає кнопку класичного режиму "емоційного турбо", при якому регулятори застрягли на максимумі.
Виникає відчуття, що герой не просто закоханий, а вже підписав контракти з драмою і спецефектами. Блискавка і грім – тут не просто зорова і слухова візуалізація сердечного почуття, а повноцінний погодний фронт.
Особливо чарівний момент – "у поясі твоєму часовому". Це виглядає так, ніби кохання пройшло митний контроль і отримало можливість рухатись далі. Географія і часові пояси вже майже під крилом літака високого польоту любови.
"Вірші чи не в кожному листі" – у цій поетичній заяві, хоче цього автор чи ні, відчувається легкий натяк на серійне виробництво почуттів на зразок щомісячної доставки поезії за всім відомою схемою "від сердець до сердець".
А фінал – "безмежна потенційна сила" – звучить майже як опис атомного реактора, тільки романтичного. Любов тут не просто горить, вона, здається, ось-ось запустить нову еру енергетики.
У підсумку сонет з його гіперурочистістю передає дуже щирий задум сказати просте: "ти для мене важлива", і сам Охмуд – пророк цього.