Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Невесенко (1963)

Інфо
* Народний рейтинг 4.941 / 5.57
* Рейтинг "Майстерень": 4.936 / 5.58
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Переглядів сторінки автора: 12563
Дата реєстрації: 2021-04-27 12:24:56
У кого навчаюсь: Л. Талалай, В. Затуливітер, М. Вінграновський
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.07.01 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Небо. Сонце. Час недільний

Небо.
Сонце.
Час недільний.
Синь без дна і берегів...

– Здрастуй, люба! Я вже вільний
від війни і ворогів:
Ні розривів, ні проривів, –
бій закінчився... Вида́ть,
сам Господь із пекла вивів
в світ, де мир і благодать.
А тоді, як ти дзвонила,
я нестямився на мить...
Вибач, що загинув, мила,
і не встиг договорить.

Ти жалілась, що скучаєш,
що в душі – печаль і тьма:
Сама ранок зустрічаєш,
і увечері – сама.
Що який вже місяць поспіль,
сум уїдливо бринить,
що без мене наша постіль
твоє тіло холодить...
Не сумуй, моя рідненька,
будуть ще сяйливі дні, –
я наснюсь тобі раде́нько
у твоїм далекім сні...

Ти казала, що боїшся,
що без мене в тебе страх...
Не лякайсь! – Живи і тішся,
розганяй той страх, як прах.
Чи один, а чи кількоро
днів тужливих промайне,
і ми стрінемося скоро,
тільки ти чекай мене.
Не гнітись, моя кохана,
слізьми душу не марудь! –
Спом’яни усе бажа́не
і про мене не забудь.
Як утихнуть гул і гомін
і настане в домі тиш,
я явлюсь до тебе в спомин,
ти згадай про мене лиш...

23–25.11.24