Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Артамонов (1992)
Український дослідник літератури епохи Модерну, перекладач з латинської та англійської мов.


Інфо
* Народний рейтинг 4.586 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 3.351 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Переглядів сторінки автора: 37050
Дата реєстрації: 2015-02-08 00:56:29
Веб сторінка: https://artamerukr.wordpress.com/
Школа та стилі: Метафізичний реалізм.
У кого навчаюсь: В'яч. Іванов, Андрєй Бєлий, М. Гоголь, Г. Майрінк, Г. Лавкрафт, В. Домонтович, М. Зеров, Ю. Мамлєєв.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.04.08 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Коли помер Великий Інквізитор...
Коли помер Великий Інквізитор,
То було чути плач з усіх усюд,
І на його могилку приносили квіти
І королі, і герцоги, і простий люд.

І з моїх вуст тоді - освічених й гуманних -
Зривалося питання раз по раз:
"Навіщо ж ви шануєте тирана?
В тюрмі згноїв би радо він всіх вас!"

Підняла голову якась старезна баба,
Що до апостола молилася Фоми:
"А й правда, - каже, - це солодка зваба -
Померлого проклясти між людьми.

Цей день весь світ би міг відсвяткувати:
Мовляв, нарешті Бог Фому забрав.
Але для того мали б ми вважати
Його за деспота, що нами керував.

Не паном був Фома - лиш волю всього світу
Творив він Інквізиції вогнем.
Як скажемо: "будь проклят, Інквізитор!" -
Себе самих ми в першу чергу проклянем".

Не розумів я зовсім голосу старої,
І з Церкви вийшов під осінній небосхил.
Хоч вмер тиран, та на шляху до волі
Тюрми ще обрис сірий височів.

2007 р.