Журналіст, письменниця, блогер.
Зараз працюю програмним директором радіостанції «Ух-радіо» та головним редактором тернопільської Інтернет-газети «Погляд».
Народилась 1985 року в селі Великі Гаї, що під Тернополем. У дитинстві слухала дідові казки, пила козяче молоко і гарбату, спала на бамбетлі, била сусідських дітей і крала недостиглий аґрус (живіт по тому – не болів=)). У тому ж селі закінчила середню школу зі золотою медаллю і купую приємних спогадів.
Ще у школі мала якості математично-програмного генія=), ходила на комп’ютерні курси і була переможницею усіх можливих олімпіад з програмування (і не тільки). Вирішила поступити на факультет «Комп’ютерних інформаційних технологій» теперішнього ТНЕУ.
Пишу зі школи. Коли потрібно було написати твір з української мови, то встигала свій зробити вдома, а потім ще на перерві – кільком однокласникам. Вчителька порадила занести твори в газету. Так і зробила. З того часу оповідання з’являлись в газетах «Ровесник», «Вільне Життя», «Свобода».
Готуючись до якогось КВНу, переробила відомі пісні на жартівливі. Після того - почала писати й вірші. Принципово не робила текстів про кохання і шмарклі, такий вже в мене образ був: твердої, неромантичної, «хлопчачої» дівчини.
У доробку - кілька десятків віршованих текстів, які друкувались в літературному журналі «Дніпро», альманахах і збірках. Пишу тексти, які згодом стають піснями тернопільського гурту «Називний Відмінок».
Оповідання та есе також були надруковані в виданнях літературних і не дуже: журнал «Жіночі історії», літературний журнал «Дніпро», збірка «Озброєні словом», «Все про бухгалтерський облік» та ін.
Всі мої оповідання – це реальні події. Ніколи не навантажую себе видумуванням якихось історій, образів, ситуацій – вони всі з реального життя.
Засновник літературного роз’єднання «ЛітТер».