Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ілахім Поет (1982)
Віршехамелеон

"Живучи, будь мертвим, будь зовсім мертвим - і роби все, что хочеш, все буде гаразд" (Бунан)


Інфо
* Народний рейтинг 4.764 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.704 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Переглядів сторінки автора: 6947
Дата реєстрації: 2024-04-15 22:51:15
Школа та стилі: Люблю мінятися у віршах до невпізнаності, то не бачу себе у рамках жодної школи і не дотримуюсь конкретних стилів
У кого навчаюсь: Від Овідія і Марціала, Авзонія і Клавдіана - до деяких майстрів мережотури. Найбільший вплив: з наших - Костенко, з іншомовних - Маяковський
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
In your room
Where time stands still
Or moves at your will

Will you let the morning come soon
Or will you leave me lying here?
In your favourite darkness
Your favourite half-light
Your favourite consciousness
Your favourite slave

In your room
Where souls disappear
Only you exist here

Will you lead me to your armchair
Or leave me lying here?
Your favourite innocence
Your favourite prize
Your favourite smile
Your favourite slave
(Depeche Mode - In Your Room)

Ще трохи мене:
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=54298

Найновіший твір
Константа
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого подивлюся.
Тризуб на серці, начебто тату,
Виколювала голка грамофону…
І зрозумів я істину просту,
Що коштує, можливо, і мільйону:
Хай навкруги чимало пишних нив -
Пшениця та ж; приваблива хіба що
Іздалеку… То жив своїм, не нив.. 
Вважав: що не моє, то є пропаще.
Тепер не той – не надто хвацький від
Років; повільний пульс, мілкіший подих.
Всіх перспектив моїх: пивний живіт -
Чи горб від вовкулачої роботи.
Від вибриків грайливого пера
Не вийде по-дитячому радіти.
І та, що всіх викошує, стара
Являється з обличчям Афродіти.
Щоб покохала нині молода
Потрібен прес грішви – не білі айстри.
А справ найзвичайнісіньких орда 
Сама злякати ладна свого майстра.
Колись вагоме бачу геть пустим.
Колись важливе стало ділом п’ятим.
І тільки із своєї пічки дим
Лишився найсолодшим ароматом.

2024