Так, ти не мала корони,
Величної, з блиском каміння,
Не бачили в тебе і трону,
Не слухались твоїм велінням,
Любили тебе не ті слуги,
Зі страху страшного карання,
Любила тебе я в недуги,
Бо справжнє то було кохання,
Любила за темнії очі,
Твої, неймовірні, карі,
Гадала про тебе щоночі,
Шукала обриси у хмарі,
Обриси твого обличчя,
Чарівного, ніжного, мила,
Тобі не потрібно величчя,
Без нього життя ти змінила,
Моя королево, послухай,
Назавжди тебе я кохаю,
На струнах любові заграй,
Без них, як без тебе вмираю.