Він попрощався з нею
І тихо так пішов у свій вагон.
Вона кохає його всією душею
Нажаль для них то був не сон .

Він поїхав у гарячу точку
Але ж вона його тримала.
Напам'ять дала із запахом своїм хусточку
А він же знав як сильно вона покохала.

Він так любив її зелені очі
А як дивився в них то млів.
В окопі згадував її посмішку щоночі
Тому і кожен день від неї цвів.

Скоро позвоне їй з словами "Перемога!"
Вона з сльозами скаже як його чекає.
І з радістю буде чекати на той самий вагон
Бо вже ніхто її, як він не покохає.

2022💔

Морозна і холодна моя душа
ніхто вже не побориться з нами,
льодяне серце моє і з ним я
навіки втрачене між рядками.

Я ще жива, але така холодна
торкаючись заморожую усіх,
тепер в думках своїх одна я
бо розтопити мене ніхто не зміг.

І стіни холодні просякнуті болем
ніколи не розкажуть про мене,
замість крові я наповнена горем
і незнаю, коли то все мине.

А може дійсно треба довірити?
поки ще серце в мені живе,
бо якщо хтось посміє знову порізати
то потім воно просто помре.

2022