Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Зоя Бідило (1952)

Інфо
* Народний рейтинг 4.811 / 5.5
* Рейтинг "Майстерень": 4.811 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Переглядів сторінки автора: 15981
Дата реєстрації: 2023-02-18 09:46:04
У кого навчаюсь: Волт Вітмен, Райнер Марія Рільке, Федеріко Гарсіа Лорка, Евген Маланюк, Ю.В.Шевельов
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.04.10 13:18
Автор у цю хвилину присутній

Найновіший твір
Луїс Сернуда До статуй богів
Прекрасні і знецінені, ви мрієте,
Звертаючи до неба свої незрячі очі,
Вдивляєтеся у віддалені віки
Людей-титанів,
Чия любов вам дарувала легкі гірлянди,
Пахуче полум'я підносилося
До божественного світла, його небесної рідні.
Прообраз ваших істин, істоти
Віддані і вільні як вода, приходили;
Осліплююче зло ще не ужалило
Тіла, величні і граційні.
Вони повірили у вас, і ви жили;
Життя ще не було похмурою оманою.
Майбутні біди й смерть
Ще не задумані, а ваші руки
Колисали у невинних снах
Їхні прекрасні ядучі квіти,
І знову й знову верталася любов та сама
У людські душі,
Як вірний птах вертає у своє гніздо,
Коли удень серед високого гілля
Замружувати очі починає ласкавий сміх.
Були то героїчні і крихкі часи,
Наче щасливий сон, зруйновані по вашій волі.
Сьогодні лежите ви, понівечені й темні,
Посеред сірих міських садів,
Марне каміння, яке не оживляє подих неба,
Позбавлені моління і людських надій.
Ковзає дощ зі світлом
Понад цією пам'яткою смерті,
Коли удалині проходять юрми
Нечестиві, які колись покинули
Ці мармурові вівтарі,
Освячені у пам'яті поета.